2025
Poza.buttya
Знайдені річкові камені та Polaroid-знімки складаються в унікальних персонажів, народжених із парейдолії.
Ця робота почалася з одного каменя, який я знайшла на березі річки Опір в Українських Карпатах. Він так сильно нагадував людське обличчя, що я на мить зупинилася й довго на нього дивилася, але з якоїсь причини залишила його там. Потім я постійно про нього думала і зрештою зрозуміла, що хочу повернутися й пошукати ще.
Так я й зробила. Це була майже експедиція: я йшла вздовж берега річки й уважно вдивлялася в камені, шукаючи ті, в яких знову проступала ця сама якість, обличчя, заховані в природних формах. По суті, це парейдолія, звичка мозку бачити обличчя там, де їх немає.
Для кожного знайденого каменя я знімаю Polaroid, який стає його тілом. Камінь розташовується над Polaroid-відбитком у рамі й фізично кріпиться до нього, і разом вони утворюють персонажа, якого не існувало до зустрічі цих двох елементів. Polaroid дає жест, одяг, середовище. Камінь дає обличчя. Окремо жодна з частин не працює.
Кожна завершена робота є індивідуально оформленим відбитком миттєвої фотографії зі знайденим річковим каменем, закріпленим над ним. Усі вони унікальні: кожен камінь інший, і кожен персонаж інший.
